Бібліотека Леся Курбаса
У Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України зберігається 23 видання з особистої бібліотеки Леся Курбаса. Особливої цінності зібранню додають автографи, митцеві позначки та розподіл ролей для майбутніх постановок. Це лиш невелика частина величезної книгозбірні, розпорошеної по всіх усюдах. 587 томів нині зберігаються в Тернопільському краєзнавчому музеї, куди їх 1970 року передала дружина режисера Валентина Чистякова. Певна кількість примірників входить до особистого архіву дослідника життя і творчості Валентини Чистякової Сергія Гордєєва, який опублікував декілька досліджень щодо цінності бібліотеки Курбаса.
Читав Курбас дуже багато ще з років навчання в гімназії, а книги збирав протягом усього життя. Валентина Чистякова згадувала, що була приголомшена, побачивши його книги вперше. У невеликій, надзвичайно скромній кімнаті всі стіни до самої стелі було заставлено стелажами. Різномовні видання стосами лежали на столі, на стільцях, на підвіконні й навіть на підлозі.
Взагалі бібліотека була для Курбаса об’єктом щоденної уваги. Відомо, що сам він постійно її оновлював і слідкував за новинками. Його учениця Зінаїда Пігулович пише у спогадах: «Курбас виховував у нас інтерес до всіх новинок, що виходили з друку. Із появою філософської книги Шпенґлера “Закат Європи” […] Олександр Степанович зібрав весь колектив і сам проаналізував зміст цієї книги…».
Анатоль Петрицький, малюючи портрет Леся Курбаса, обрав ракурс для позування митця в оточенні його величезної бібліотеки — вочевидь, вражений такою любов’ю до знань.
Пізніше Петрицький так згадував про видатного режисера: «Курбаса я знав з перших днів, коли він з’явився на нашій Україні. Я з ним дружив, сварився, любив його, інколи ненавидів так, як і він мене. Жив він скромно, так, як і всі ми тоді жили. Його друзями були книги, багато книг…»
За вмістом книгозбірні можна проаналізувати коло інтересів митця. Туди входили твори зарубіжних та українських драматургів (Генріка Ібсена, Анрі Бергсона, Ептона Сінклера, Лесі Українки, Юрія Яновського, Тараса Шевченка, Івана Франка, Миколи Бажана, Миколи Гоголя), наукова література («Индонезия и ее место на пробуждающемся востоке» Тана Малака), фахові видання («О самовоспитании» Джона Стюарта Блекі, «Первое знакомство со сценой»). Серед видань можна знайти книги не тільки українською, а й англійською, німецькою, польською, російською, французькою мовами, а також переклади самого Курбаса — «Молодість» Гальбе, «Мистецтво вмирає» Віктора Обюртена.
Серед оцифрованих видань – літературно-художній журнал «Барикади театру». Видавався він Мистецьким Об’єднанням «Березіль» двічі на місяць і виходив від жовтня 1923-го до січня 1924 року (вийшло 5 номерів). У «Барикадах театру» вміщено статті Леся Курбаса, Василя Василька, Йони Шевченка, Миколи Бажана (під крипт. Н. Б.), Михайля Семенка.
ГАЙДАМАКИ за Т.Шевченком.
Інсценізував Л.Курбас, записав В. Василько. Київ, 1926. Видавництво «Книгоспілка»
Нора
Генрік Ібсен. Переклала М. Загірня, зредактував Б.Грінченко. Київ, 1908. Друкарня «Петра Барського»
ГОСПЛАН ЛІТЕРАТУРИ
Збірник літературного центру конструктивістів (ЛКЦ). Москва – Ленінград.
БАРИКАДИ ТЕАТРУ
Київ, 1923. № 1 (20 листопада). Видання Мистецького об’єднання “Березіль”
БАРИКАДИ ТЕАТРУ
Київ, 1923. № 2-3 (30 грудня). Видання Мистецького об’єднання “Березіль”
БАРИКАДИ ТЕАТРУ
Київ, 1924. № 4-5 (січень). Видання Мистецького об’єднання “Березіль”
Джіммі Гіґґінз
Вистава на 5 дій за У. Сінклером. Харків, 1924. Видавництво «Шлях освіти».
Индонезия и ее место на пробуждающемся востоке
Тан Малака, переклав С. Г. Займовський. Москва, 1924. Видавництво «Красная новь».
Интуитивная философия Бергсона
М. Лоський. Петербург, 1922. Видавництво «Учитель».
Поеми
Леся Українка. Передмова П. Филиповича. Київ. Універсальна бібліотека № 10. Всеукраїнське державне видавництво.
Будівлі
Микола Бажан. Харків, 1929. Книгоспілка.
Мистецтво Дійства
Марко Терещенко. Київ, 1921. Державне видавництво.
Мистецтво вмірає
Віктор Обюртен, переклав Лесь Курбас. Київ, 1918. Видавництво «Грунт».
Молодість
Макс Гальбе, переклав Лесь Курбас. Київ, 1918. Видавництво «Грунт».
На Золотих Богів
Григорій Косинка. Київ, 1922. Видавництво «Слово».
На театральних роздоріжжях
Я. Мамонтов. Харків, 1925. Книгоспілка. Театральна бібліотека.
О самовоспитаніи
Джон Стюарт Блеккі, переклав І. Паульсон. Санкт-Петербург, 1879.
Драматичні етюди
Олександр Олесь. Київ, 1914.
Первое знакомство со сценой
Москва - Петроград, 1924. Видавництво «Макиз»
Отъ Эж. Делакруа къ нео-импрессіонизму
Поль Сіньяк, переклав І. Дудін. Москва, 1913. Видавництво «І. Кнебель»
«Садовник»
Ліричні поезії. Рабіндранат Тагор, переклав Ю. Сірий. Київ, 1918.
Рання українська драма
Редакція і стаття П. Руліна. Київ. Книгоспілка.
Ревизор
Комедія на 5 дій. Переклав Микола Садовський. Київ, 1918.
Тополя
Тарас Шевченко. За двома малюнками артиста-маляра П. Холодного. Київ, 1911. Видавництво «Час».
Чотири Шаблі
Юрій Яновський. Київ, 1930. Книгоспілка.
Чаплініада
Малюнки Ф. Леже. Дрезден, 1920.