(22.06.1888 – 22.08.1938)
Сергій Каргальський – український актор і режисер, діяч музичного театру.
Сергій Каргальський (Слинько) захопився театром у рідній Одесі, де 1916 року закінчив театральну школу ім. П. Мочалова. З 1919 року працював у Києві, в Державному драматичному театрі ім. Т. Шевченка, де познайомився з Лесем Курбасом. З організацією Курбасом у березні 1922 року Мистецького Об’єднання «Березіль», Сергій Каргальський пройшов проби до новоствореного колективу.
Як писав актор Йосип Гірняк, «4-та [майстерня МОБ] відкрила свої двері для заавансованих акторів, які – навіть з довголітнім стажем – рішилися поплисти під вітрилами Курбаса. Туди попали майже всі ’’молодотеатрівці”; а із старих корифеїв Іван Мар’яненко і Сергій Каргальський також рішилися на ’’перековку”, якою Курбас хотів підготувати акторів для своїх експериментів у новому театрі».
Всі актори старої школи мали пройти у МОБі серйозний «перевишкіл», який включав у себе загальні й професійні дисципліни. Стосовно загальної освіти був розроблений курс лекцій та семінарів з історії філософії, літератури, мистецтва, з особливою увагою до тогочасних стилів, течій та напрямків. Найбільшою проблемою для поважних мистців виявилася психофізична підготовка акторського апарату: фізкультурні вправи, голосова й мовна техніки, пластика й хореографія, мімодрама, фехтування, тощо.
У своєму щоденнику Василь Василько записав епізод опанування фізичної культури найстаршими акторами «Березоля»: «Історичний день тим, що сьогодні Мар’яненко зробив перший кульбіт вперед. Каргальський теж. Характерно, що обидва забились. Каргальський злякався і не захотів більш, а Мар’яненко зробив удруге і зробив уже значно краще!» Цей запис був зроблений Васильком 1923 року, в період активної роботи Четвертої майстерні над постановкою «Джіммі Ґіґґінза»
Сергій Каргальський дебютував на березільській сцені роллю фабриканта Греніча у програмній виставі Леся Курбаса «Джіммі Ґіґґінз». У подальшому його ролі були переважно такими: капіталісти, фабриканти, біржові маклери.
Основні акторські роботи, здійснені Сергієм Каргальським на сцені Мистецького Об’єднання «Березіль»:
- Греніч, фабрикант – «Джіммі Гіггінз» за Е. Сінклером, реж. Лесь Курбас (1923)
- Уре, фабрикант – «Машиноборці» Е. Толлера, реж. Ф. Лопатинський (1924)
- Біржовик, Робітник – «Людина-маса» Е. Толлера, реж. Г. Ігнатович (1924)
- Полковник конфедератів – «Гайдамаки» за Т. Шевченком, реж. Лесь Курбас, поновлення (1924)
- Банко, генерал короля Шотландії – «Макбет» В. Шекспіра, реж. Лесь Курбас (1924)
- Бакстер, голова спілки капіталістів – «Секретар профспілки» за Л. Скоттом, реж. Б. Тягно (1924)
- Голохвостий Свирид Петрович – «За двома зайцями» за М. Старицьким, реж. В. Василько (1925)
Переїзд “Березоля” з Києва до Харкова влітку 1926 року значно скоротив трупу театру, оскільки частина акторів до столиці не поїхала. Каргальський до Харкова переїхав, але вже у іншій якості: «Сергія Каргальського заманила адміністративна діяльність у столичному оперному театрі», – пише у своїх «Споминах» Йосип Гірняк.
З 1926 року і надалі Сергій Каргальський обіймав керівні –
режисерські й адміністративні – посади у низці музичних театрів України: Харківському, Одеському та Дніпропетровському оперних театрах, Київському театрі музичної комедії.
1938 року Сергій Каргальський був заарештований і розстріляний за «приналежність до української націоналістичної терористичної організації».