Крайній ліворуч – Ростислав Івицький
(31.05.1908 – 13.02.1974)
Ростислав Івицький – український театральний актор.
Ростислав Івицький належав до наймолодшої генерації березільських акторів. До трупи театру вступив 1928 року, одразу по закінченні Київського музично-драматичного інституту ім. Миколи Лисенка. У «Березолі» зазвичай грав невеликі ролі характерного спрямування, завжди ретельно розроблені, з індивідуальними характеристиками.
Акторський доробок Ростислава Івицького в театрі «Березіль» був таким:
- Гість підпільного закладу мадам Аполінари – «Народний Малахій» М. Куліша, реж. Лесь Курбас (1928)
- Мавр «Змова Фієска в Генуї» Ф. Шіллера, реж. Я. Бортник, Лесь Курбас (1928)
- Комсомолець, приятель Мокія – «Мина Мазайло» М. Куліша, реж. Лесь Курбас (1929)
- Совко, селянин, колишній красногвардієць – «Плацдарм» М. Ірчана, реж. Б. Балабан (1932)
- Корчма – «Містечко Ладеню» Л. Первомайського, реж. К. Діхтяренко (1932)
- Созар – «Тетнулд» Ш. Дадіані, реж. В. Скляренко (1932)
- Лікар – «Хазяїн» І. Карпенка-Карого, реж. В. Скляренко (1932)
- Комісар; Нагар, голова делегатських зборів – «Загибель ескадри» О. Корнійчука, реж. – Б. Тягно (1933)
- Протасій Пеньонжка – «Мартин Боруля» І. Карпенка-Карого, реж. – В. Скляренко (1934)
- Епізоди у виставах «Гайдамаки» Т. Шевченка, реж. Лесь Курбас, поновлення (1930)
- «Диктатура» І. Микитенка, реж. Лесь Курбас (1930)
- «Бастилія Божої Матері» І. Микитенка, реж. Л. Дубовик (1934)
У Харківському театрі ім. Т. Шевченка (колишньому «Березолі») Ростислав Івицький працював до 1942 року. Згодом як майстер художнього слова виступав на естраді, працював у філармонії Харкова (художній керівник), пізніше – Києва.