(1906 – 1993)
Роман Черкашин – український актор і режисер.
1928 року на сцену Харківського театру «Березіль» вийшло молоде подружжя акторів — Роман Черкашин і Юлія Фоміна. «Наші Ромео і Джульєтта» — так з легкої руки Курбаса прозвали їх колеги-березільці.
Головні акторські роботи Романа Черкашина перших років його роботи у «Березолі»:
- Поручик Ледоховський у «Заповіті пана Ралка» В. Цимбала, композиція Л. Курбаса, реж. – К. Діхтяренко та В. Скляренко (1930)
- Революційно налаштований французький моряк Жан у «Невідомих солдатах» Л. Первомайського, реж. В. Скляренко (1931)
- Замаскований провокатор Каштан у «Плацдармі» М. Ірчана, реж. Б. Балабан (1932)
- Американський мільйонер Форд у «Народженні Велетня», текст творчого колективу, реж. – Л. Курбас (1931)
- Учитель Калинович у виставі «Хазяїн» І. Карпенка-Карого, реж. В. Скляренко (1932)
Актор згадував: «У виставі «Плацдарм» мені доручено було роль провокатора Каштана. До певного часу ніхто не повинен був знати, хто провокатор. Треба було, щоб глядачам і на думку не спадало, що Каштан може мати зв’язки з жандармерією. На репетиціях я відчув, що роль у мене не йде. Як маскувати провокатора, я не знав. Курбас порадив: «Каштан зовсім не відчував свої підлості. Уявіть собі наївного, трохи екзальтованого юнака. Нехай він залишиться таким навіть у жандармерії і в тюрмі, куди його навмисне підсадили».
Порада Курбаса допомогла мені знайти вірне самопочуття в ролі. Юний Каштан виглядав привабливим і щирим. Тим гостріше спалахнула ненависть до провокатора, коли його викрили. Я сам відчував велику втіху, коли мого Каштана нарешті вбивали революціонери-арештанти на прогулянці у тюремному дворі».
Пізніше, у 1933 році, на сумнозвісному засідання комісії Народного Комісаріату Освіти з приводу театру «Березіль», на якому Леся Курбаса було усунуто від художнього керівництва та звільнено з роботи (а незабаром й заарештовано), тільки троє наважилися підняти голос на захист свого режисера і учителя — Роман Черкашин, Борис Балабан та Іван Мар’яненко.