Курбас: Нові Світи

17.10 – 02.12.2018

Куратори:

Вірляна Ткач, театральна режисерка, письменниця, керівниця  Яра мистецька група
Тетяна Руденко, головна зберігачка Музею театрального, музичного та кіномистецтва України
Вальдемарт Клюзко, художник, куратор мистецьких проектів.

Організатори:

  • Мистецький арсенал
  • Музей театрального, музичного та кіномистецтва України 
  • Яра мистецька група (Нью-Йорк)

«КУРБАС: НОВІ СВІТИ» — мистецький проект, що досліджує новації режисера. Виставка складалася з двох частин. Перша присвячена експериментальній творчості Леся Курбаса й Мистецького об’єднання «Березіль» у Києві 1922—1926 роках. У другій частині йшлося про вистави, створені в Харківському державному театрі «Березіль», де Курбас працював у 1926—1933 роках.

У київській частині виставки увагу було  зосереджено на трьох виставах, у яких режисер звертається до фундаментальних питань світового театру. У новаторській постановці «Ґаз» Ґеорґа Кайзера (1923) рухи акторів використовуються для відтворення на сцені вибуху на фабриці. У постановці «Джіммі Гіґґінз» (1923) аби представити думки персонажа, режисер поєднує дію на кіноекрані та на сцені.  Експерименти Курбаса з кіно належать до найцікавіших ранніх застосувань мультимедіа в світовому театрі. У «Макбеті» Шекспіра (1924) за задумом Курбаса актори перевтілюються в «образ» просто перед глядачами. 

У харківській частині виставки йшлося про три вистави «Березоля». У постановці «Народний Малахій» Миколи Куліша (1928) головним елементом стає особлива музичність мови вистави. Мюзикл «Алло на хвилі 477!» показує Харків у контексті тогочасних найновіших європейських трендів. Це перше джаз-ревю в Україні. Третю виставу — комедію Миколи Куліша «Мина Мазайло» (1929) про сучасних харків’ян — Курбас «розміщує» у космічних конструкціях Меллера. Таке режисерське рішення поєднує час – де минуле і майбутнє впливають на сучасність. 

Курбас співпрацює з художником-авангардистом Вадимом Меллером. Сценічні конструкції, що створює Меллер, більше нагадують скульптури чи інсталяції, ніж театральні декорації.  Ці конструкції формують складний, багатоповерховий простір дії та схожі на полотна кубістів чи супрематистів. На виставці було відтворено сценографію Вадима Меллера до кількох вистав Леся Курбаса.

1923 року  Мистецьке об‘єднання «Березіль» започаткувало Театральний музей для збереження пам’яті про історію українського театру та фіксації розвитку сучасного театру. Коли в 1926 році «Березіль» переїхав до Харкова, Театральний музей в Києві став самостійною установою. Саме колекцію Музею театрального, музичного та кіномистецтва України, яка є найбільшим в Україні зібранням пам’яток про діяльність «Березоля», було покладено в основу експозиції «КУРБАС: НОВІ СВІТИ». Це оригінальний макет сценографії, костюм, ескізи, афіші, режисерські рукописи та документальні фотографії. Яра мистецька група створила інсталяції, які оживляють режисерські концепції Леся Курбаса.

Фото – Євген Нікіфоров.